- Два в одному – поєднання механічної та хімічної деструкції, тому ця методика є більш ефективною від звичайної склеротерапії;
- Можливість закриття вен діаметром більше 8 мм, на відміну від традиційної катетерної склеротерапії;
- Не потрібна тумесцентна анестезія — анестезія потрібна тільки в місці пункції або невеликого надрізу шкіри в проекції вени, що облітерується;
- Скорочується час основного етапу операції;
- Немає потреби у закупівлі «глобального» і, звичайно, коштовного обладнання
- Немає термального впливу на вену та навколишні тканини, тобто відсутня теплова травма. Тим самим немає ризику пошкодження поряд розташованих нервів, шкіри та м’язів
Основним недоліком цієї процедури згідно наявних сучасних доказових даних є значно менша ефективність в порівнянні з термальними методиками, яка становить 70-75%, а на відміну від звичайної стовбурової катетерної склерооблітерації вона відрізняється значно більшою вартістю. З боку характерних ускладнень, відмічається значний відсоток післяпроцедурних тромбофлебітів, порівняно зі звичайною склерооблітерацією, а також висока частота реканалізацій (відновлення просвіту вени після процедури). Крім того, є певні обмеження до застосування – є мінімальний та максимальний діаметр вени, яку можливо лікувати цією методикою, а також при проведенні МОСА пацієнти відмічають значно вищий рівень болю у порівнянні з термічними методами. Ці моменти значно обмежують широке використання цієї методики. Однак, як і всі сучасні методики лікування процедура механо-хімічної абляції займає свою нишу в арсеналі сучасного флеболога, незважаючи на обмеженість оптимальних показань до застосування. Частіше за все її використовують в випадках наявності ураження вен в умовах трофічних змін шкіри.