Preloader

Пінна склеротерапія

У своєму розвитку склерозуюча терапія (склеротерапія) пройшла кілька етапів, за всю свою довгу історію існування зазнала чимало змін. Це один з найстаріших методів лікування варикозних вен, бо перша згадка про штучне склерозування вени датована аж 1862 роком! Склеротерапія пройшла дуже тернистий шлях, були періоди її широкого застосування, але також і періоди її повної заборони.Впродовж довгих років для склерозування застосовувались чисельні, іноді й дуже токсичні розчини різних речовин. Треба відзначити, що частіше лікарі застосовували склерозанти у вигляді рідини. Перші спроби змінити стан препарату, що викликає склерозування вен, відносять до 1934р, коли вперше була спроба проведення склеротерапії за допомоги склерозанту у вигляді піни. Але ранні розробки, піонерські відкриття та вдосконалення, особливо в техніці спінювання, не були широко визнаними, не мали широкого розголосу та визнання спеціалістами у світі. Тільки наприкінці 20 сторіччя застосування спінених склерозантів у флебології почало переживати ренесанс. У 1993 році судинний хірург з Іспанії Х. Кабрера використовував терапевтичну піну при лікуванні варикозних вен, застосовуючи розчини склерозантів з групи детергентів. І це мало характер революційного прориву для цієї технології лікування.Чому саме «піна»? Тому що в разі змішування розчинів певних речовин-склерозантів із деякими газами, в т.ч. з повітрям, виникає саме «піна». 

Основним фактором незадовільної склеротерапії, за умови використання рідинного склерозанту, є саме кров в судині, яку треба «заклеїти» – склерозувати. В такому випадку, препарат буде змішаний з кров’ю, та його безпосередня дія на стінку буде знижатися по мірі розчинення. Саме з цієї причини, самою ефективною методикою склеротерапії, довгий час вважалася так звана «ірландська методика», або методика «порожньої вени», бо вона мала на увазі введення препарату у звільнену від крові судину. Це було максимально ефективно у разі введення склерозанту у вигляді рідини. Незважаючи на це, навіть така «правильна» методика, все одно мала велику кількість побічних ефектів, запалень вен та тканин навколо вен, що склерозували. 

За допомогою склерозуючої піни (СП) вперше з’явилася можливість повністю контролювати концентрацію препарату всередині вени, а також час контакту склерозуючого агенту та ендотелію судини. 

Тож, за рахунок чого пінна склеротерапія має високу ефективність та безпечність? По-перше, піна, що вводиться в судину, дуже щільна, тому вона «витісняє» кров з вени, що дозволяє діяти склерозанту напряму на стінку судини, без змішування з кров’ю, тим самим досягається максимальна ефективність препарату (той самий принцип «порожньої вени»). По-друге, дія склерозанту у вигляді «піни» є більш вираженою, сильнішою, тому її застосування дає можливість брати для процедури менш концентровані розчини склерозантів, що значно зменшує вірогідність утворення, або ж інтенсивність проявів побічних ефектів процедури, які безпосередньо залежать від концентрації препаратів. По-третє, піна є дуже, так званою, Ехо-позитивною, тобто вона дуже добре візуалізується в судині за допомоги ультразвуку. Це дає важливу можливість активно контролювати розповсюдження піни, її необхідну кількість під час введення, що значно підвищує безпечність процедури. На цей час, така методика проведення «пінної» склеротерапії під контролем ультразвуку є «еталоном» та в міжнародному флебологічному співтоваристві має назву «Ехо-контрольована пінна склеротерапія» (UGFS – Ultrasound Guided Foam Sclerotherapy). В нашій країні вона більш відома, як «Ехо-склеротерапія». У західній літературі «пінна» склеротерапія має назву «Foam Form Sclerotherapy»

Ехо-склеротерапія на цей час – є «вінцем» розвитку склеротерапії, вона сама ефективна та безпечна, її застосовують, майже у будь-яких клінічних ситуаціях, і для дрібних судин, і для великих вариксів, і для «закриття» з’єднуючих вен, і для ліквідації рецидиву, і для «склеювання» вен «нестандартних» локалізацій, і під час операцій, і як самостійний метод лікування. Єдиним виключенням для проведення «пінної» склеротерапії є ліквідація судинних «зірочок», для чого застосовується виключно склерозант у вигляді рідини.

  • Отже, які ж переваги застосування склерозантів у вигляді піни:
  • Висока ефективність
  • Надійність результату
  • Контрольованість
  • Безпечність
  • Можливість амбулаторного проведення
  • Широкий спектр можливостей застосування
  • Відносна простота та швидкість виконання
  • Низька вартість

Але ж, незважаючи на таку простоту, яка вважається на перший погляд, ця процедура має дуже велику кількість тонкощів, «хитрощів» та «важливих деталей», які необхідно знати спеціалісту задля ефективного та безпечного застосування. В цій процедурі все має своє значення: які шприци та голки застосовувати, який препарат, в якій концентрації та у якому співвідношенні кожен з препаратів в кожній концентрації треба змішувати з повітрям, за якою технікою саме виготовляється піна, з якою швидкістю у яку судину вводити препарат, який режим та різновид компресії після процедури повинен бути, щоб результат був максимально позитивним та стійким. Такі деталі, як матеріал, з якого вироблені венозні катетери та поршні шприців, діаметр голок, температура препаратів,  мають безпосередній вплив на стійкість піни. Методика, або комбінація методик, за якими проводиться процедура в кожному випадку має вирішальне значення для ефективності проведення лікування, усіма методиками, не якоюсь однією, повинен володіти сучасний флеболог, крім того володіти певним досвідом виконання цих процедур. Досвідчене та всебічне володіння методикою є проявом експертного рівня спеціаліста-флеболога, який, звісно, повинен також професійно володіти методикою ультразвукового дослідження.

Тож, пінна склеротерапія – це дуже ефективний метод лікування розширених вен у вмілих руках сучасного флеболога-експерта.

Автор статті: судинний хірург, флеболог Герасимов В.В.