Отже, як же відбувається ендовенозна лазерна операція.
На момент проведення оперативного втручання, пацієнта вже обстежено, на досконалій консультації з ним проведено розмову про необхідну підготовку та гігієну перед операцією, з’ясовано всі питання, що стосуються операції та післяопераційного періоду.
Пацієнт приходить до клініки, проводиться певна підготовка хворого, його перевдягають, вводяться знеболювальні та заспокійливі препарати, проводяться алергологічні проби, пацієнт підписує згоди на проведення втручання. Потім виконується УЗД із картуванням уражених вен, тобто при УЗ дослідженні у пацієнта на нозі малюється «карта» уражених вен, уточнюються розміри вен, місце пункції основної вени, визначаються певні особливості, місця особливої уваги тощо, які є майже у кожного пацієнта. Саме ці моменти мають безпосередній вплив на вибір параметрів лазерного впливу. Під час операції під місцевою анестезією проколюється вена нижче коліна і в неї вводиться лазерний світловод. Це відбувається майже безболісно. Світловод проводиться по вені в ділянку паху і встановлюється в певному місці, де поверхнева вена впадає в глибоку. Після цього, вздовж усієї вени вводиться розчин анестетика, створюється своєрідна «водяна подушка» навколо вени. Це робиться з метою захистити навколишні тканини від опіку, а також видавити з вени всю кров, щоб забезпечити максимально ефективний вплив лазерного випромінювання саме на стінку вени. Це здійснюється серією уколів за допомогою спеціальної помпи, та є, мабуть, найнеприємнішим етапом операції. Після цього проводиться безпосередньо лазерна коагуляція вен, контроль цього процесу постійно проводиться візуально за допомоги ультразвуку. На цьому етапі пацієнт може відчувати легке печіння або поколювання, відчуття тепла по ходу вени, що обробляється, але, як правило, немає взагалі ніяких відчуттів. Світловод із певною швидкістю витягується з вени, поступово випалюючи її зсередини. Всі ці етапи пацієнт може спостерігати разом із лікарями на екрані УЗ апарату, що створює для пацієнта атмосферу впевненості та безпеки, пропадає страх перед операцією.
Якщо, враховуючи особливості ураження вен, потрібно «закрити» для кровотоку тільки основну вену, на цьому операція закінчується. Тривалість процедури в такому випадку складає не більше 20 хвилин. В такій ситуації не буде потрібна компресія на нозі, яка необхідна при звичайній операції, також майже не буде ніяких обмежень для пацієнта, ані в активності, ані звичайного для пацієнта режиму життя та праці. Але ж, звичайно, така картина ураження вен зустрічається в дуже обмежених випадках, тож після цього етапу потрібно виконати інші.
Однак, в більшості випадків виконується другий етап операції. На цьому етапі всі уражені варикозні вени видаляються за допомогою спеціальних інструментів – флебологічних гачків. Це виконується з проколів шкіри, а не з розрізів шкіри, як це проходило раніше, при цьому товстою голкою або певним, стілетним скальпелем, під місцевою анестезією, роблять невеличкі проколи шкіри. Це є, зазвичай, дещо дискомфортним для пацієнта, враховуючи «незвичність відчуттів», але ж безболісним. Це такі ж відчуття, коли лікують зуби – все німіє, пацієнт відчуває, що йому щось роблять, але болю не відчуває. Після закінчення цього етапу проколи шкіри заклеюються спеціальним пластиром, накладається багатошарова пов’язка, що складається з асептичної пов’язки, еластичного бинта або компресійної панчохи. Операція закінчена, пацієнта одразу активізують, тобто він самостійно встає та одразу ходить, повністю навантажує обидві ноги, при цьому оперована нога пацієнта взагалі не турбує. Пацієнта проводжають до палати, в післяопераційному періоді йому рекомендують активно ходити на протязі 30-40 хвилин, після чого відпускають додому. Перед випискою пацієнту докладно розповідають про можливі відчуття після операції, про необхідність дотримання активного рухового режиму протягом найближчих 3-х тижнів, так що ні про яке «лежати» не йдеться. Необхідними після операції є лише дві перев’язки. Перша проводиться на наступний після операції день і полягає у зміні пластирів, санації ран та заміні більш тугої післяопераційної пов’язки на більш комфортну, друга – на 6-7 добу, коли знімаються пластирі та шви з п/о ран, якщо вони є, вдягається компресійний трикотаж, проводиться тренінг з його одягання та догляду, а також даються рекомендації щодо подальшої поведінки пацієнта. У багатьох клініках компресійний трикотаж одягають відразу після операції, але ми розділяємо компресійну терапію після операції на етапи. Вся справа в тому, що в першу-другу добу з ран активно відокремлюється рідина, що складається з введеного в ногу знеболювального розчину і кров’янистого відділення. Робота хірурга проводиться на судинах, в судинах знаходиться кров, тому при видаленні їх цілком природним є підкравлювання. Такі виділення будуть контактувати з компресійною панчохою і пошкоджувати його, він не прослужить довго, а цей виріб є дуже недешевим. До того ж, одягання таких панчох є не зовсім простою справою і потребує певної вправності. Тому при одяганні-зніманні обов’язково відбудеться відклеювання пластирів, в такому випадку рани будуть загоюватися не так гарно та красиво.
У такому разі, по-перше, доведеться приїжджати на додаткову перев’язку, а по-друге рани загоюватимуться неправильно та недостатньо гарно. Тому я вважаю за краще спочатку тиждень бинтувати ногу еластичним бинтом, причому цілодобово лише перші 2-3 дні, а потім бинт можна буде знімати на ніч. Такий підхід та необхідність специфічної компремії в перші дні після операції підтверджено науковими доказовими даними особливостей дії компресії. Через тиждень, після зняття пластирів та швів, вдягається компресійний виріб. Обов’язковий термін носіння компресійного трикотажу становить місяць після операції, потім лише за необхідності, або при певних навантаженнях.
Як і після будь-якої операції, після лазерної операції можуть відзначатись якісь легкі болісні відчуття печіння, поколювання, тяжкості в нозі. Найчастіше це буває тільки в першу добу і пов’язане з більш тугою пов’язкою. Найбільш частою скаргою пацієнтів є відчуття здавлення та дискомфорт від пов’язки. Все це має абсолютно терпимий характер і навіть не вимагає призначення знеболювальних засобів. Так як прооперована кінцівка взагалі не турбує ані одразу після операції, ані в наступні дні, такий активний та безболісний стан негайно повертає пацієнта до звичного режиму життя, без якихось обмежень. Усі мінімальні обмеження після такої операції стосуються заборони прийняття гігієнічних процедур (не можна мити ногу 7-8 днів, як пристосуватися до прийняття душу в цей період розповість ваш лікар), занять спортом, відвідування бань-саун, не можна бігати, стрибати і піднімати тяжкості більше 7кг, не рекомендується водити машину перші 2-3 доби. На роботу ми можемо відпускати пацієнтів вже наступного дня, іноді, після тривалих та об’ємних операцій, ми рекомендуємо побути вдома добу та постерігати за своїм станом та відчуттями в нозі і після цього виходити на роботу.
Щодо ускладнень після такої операції. Як і після будь-якої операції можлива поява синців та синців. Вони ніколи не носять злоякісний і поширений характер, більше проявляються на 3-4 добу і проходять самостійно протягом 2-3 тижнів, а турбують тільки естетично. У поодиноких випадках може відзначатись незначна набряклість внизу ноги у стопи, найчастіше це зустрічається при запущених стадіях захворювання або при масивному ураженні вен і пов’язане з природними процесами перерозподілу кровотоку в венах. У поодиноких випадках на 5-6 добу після операції може з’являтися відчуття стороннього тіла або тяжа на стегні, особливо при його відведенні. Це абсолютно безпечно та пов’язане з природніми процесами, що відбуваються в вені після термічного впливу. Проходять ці відчуття самостійно протягом 10-14 днів. Вказані більш серйозні ускладнення, тромбофлебіти і тромбози в нашій практиці практично не зустрічаються. Розвиток таких ускладнень був характерний для використання при лікуванні апаратурою попереднього покоління та абсолютно інших лазерних світловодів. У сучасній флебології визнаними з доведеною максимальною ефективністю є лазерні апарати з довжиною хвилі 1470 нм та двокільцеві світловоди.
Мінімальна травматизація тканин та відсутність розрізів при цій операції зводить практично до нуля ймовірність розвитку інфекційних ускладнень. Контроль за результатом операції проводиться через 1 місяць, 3, 6 та 12 місяців, на контрольних оглядах виконується УЗД з метою отримання інформації про процес трансформації коагульованих вен, перебудови венозної системи після операції, а також можливою появою нових вен, тобто можливим розвитком рецидиву захворюванням.
Таким чином, така операція є зручною та безпечною для пацієнтів, що дозволяє вилікувати пацієнта швидко, безболісно, з високим косметичним результатом, без відволікання від звичного режиму життя
Автор статті: судинний хірург, флеболог Герасимов В.В.