Існують декілька основних методик проведення склеротерапії, які технічно відрізняються одна від одної. Такі модифікації процедури використовуються іноді окремо, іноді в комбінації, в різних ситуаціях та умовах (під час операції, після проведених втручань), з метою вирішення різних завдань.Отже, склеротерапія може бути суто ін’єкційною, тобто коли проводяться просто уколи, частіше за все тонкою голкою та вводиться склерозант, або під контролем ультразвуку, або без додаткової візуалізації. Частіше за все така склеротерапія застосовується для видалення ретикулярних вен та телангіектазій – судинних дефектів шкіри, та має назву мікросклеротерапія.

Для видалення більших судин, варикозних вен для проведення склеротерапії, особливо Ехо-склеротерапії, використовуються певні венозні катетери, які бувають двох типів. Перші – так звані «метелики» – це голки, до яких приєднані поліетиленові чи поліефірні трубочки, через які і вводиться препарат. Використання таких катетерів дуже полегшує виконання маніпуляцій, бо вони легко фіксуються до шкіри, за рахунок чого голка не може «вийти» з вени, особливо порівнюючи з ін’єкцією звичайним шприцем, коли є природній, «фізіологічний» тремор рук лікаря. Такі катетери завжди використовуються при проведенні Ехо-склеротерапії, коли одна рука лікаря «зайнята» датчиком УЗ-апарату. Використання такого засобу мінімізує можливість введення препарату не в вену, а в навколишні тканини, тобто на розвиток ускладнень в такому випадку, а також полегшує роботу лікаря. Це має безпосередній вплив на безпечність та ефективність лікування. Другий тип катетерів – такі ж, які встановлюються у вену, коли проводиться інфузійна терапія («ставлять крапельниці»). Такі катетери застосовують для більш великих вен, коли потрібно «закрити» вени значного діаметру, наприклад стовбури магістральних, додаткових підшкірних вен, або великих притоків. В такому випадку може застосовуватись або один катетер (тоді це монокатетерна методика), або декілька, які встановлюють послідовно в різні місця вен (тоді це мультикатетерна методика). В обох випадках використання катетерів пункція виконується під контролем ультразвуку, це проходить дуже швидко та майже безболісно.

Треба зауважити, що обов’язковою умовою досягнення позитивного результату будь-якого з видів склеротерапії є застосування компресії вен, які були піддані лікуванню. Така компресія забезпечує обмеження потрапляння крові в вени, що були «заклеєні» з інших сегментів, а також є профілактикою виникнення побічних ефектів та ускладнень процедури. Іноді, з метою більш надійної «ізоляції» пролікованих вен, проводиться додаткова компресія вен шляхом введення навколо вен фізіологічного розчину, який додатково стискає склерозовані вени.

Також, у деяких випадках, особливо це стосується ліквідації ретикулярних вен, застосовується додаткова візуалізація судин джерелами інфрачервоного світла, що допомагає лікарю надійно виконати процедуру.

Отже, різноманіття методик склеротерапії дає можливість спеціалісту якісно та надійно виконати процедуру, користуючись перевагами та особливостями кожної з них

Автор статті: судинний хірург, флеболог Герасимов В.В.